Топ-новина

  • В Україні змінено принцип фінансування шкіл

    В Україні змінився принцип фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Відтепер фінансове забезпечення всіх українських шкіл здійснюватиметься за принципом надання освітньої субвенції. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа центрі повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

    За її словами, зміна системи фінансування шкіл викликана необхідністю забезпечення рівного фінансування всіх навчальних закладів незалежно від регіону.

    «Раніше школи фінансувалися з місцевих бюджетів. За великим рахунком це означало те, що місцеві бюджети виділяли ті кошти які в них є, а якщо раптом у них коштів не вистачає, то в рамках субвенції їм надходили кошти, щоб дофінансувати те чого їм не вистачає», — зазначила перший заступник міністра освіти.

    Вона повідомила, що ситуація по різним регіонам була дуже відмінною, оскільки одні регіони могли повністю фінансувати школи, а деякі отримували дотації на фінансування на рівні 80% або навіть 90 %.

    «Водночас, забезпечення шкільної освіти є обов’язком держави і фінансування школи, а також право дитини на отримання якісної освіти не може залежати від того, проживає вона в багатому регіоні чи в бідному», — наголосила Інна Совсун.

    В Україні змінено принцип фінансування шкілВона повідомила, що фінансування шкіл буде здійснюватися через освітню субвенцію. Зокрема, всі кошти на школи будуть спрямовуватися з Міністерства освіти і науки напряму до областей і районів, і там розподілятимуться за відповідною формулою.

    «Це дуже серйозна зміна і попереднє Міністерство освіти і науки не було залучено до фінансування шкіл», — зазначила перший заступник міністра.

    Вона також повідомила, що 14 січня урядом було ухвалено рішення про порядок розподілу зазначеної субвенції.

    «Це означає, що серйозних затримок з виплатою зарплати вчителям не повинно було би бути», — зазначила Інна Совсун.

    Вона також повідомила, що аналогічний принцип державної субвенції буде використовуватися для підготовки робітничих кадрів.

    ОСВІТА.UA

  • МОН пропонує на громадське обговорення проект типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня

    З метою приведення навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня у відповідність до державних норм, встановлених Гігієнічними вимогами до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів (наказ Міністерства охорони здоров’я від 20.02.2013 № 144) розроблено проект наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових навчальних планів ІІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

    У проекті враховано пропозиції керівників спеціальних шкіл-інтернатів, № 6 для глухих дітей, № 4 для дітей зі зниженим зором, № 5 для сліпих дітей, № 15 для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату м. Києва.

    Просимо керівників, педагогічних працівників інших спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів надсилати свої зауваження та пропозиції до проекту акта на електронну адресу: t.symonenko@gmail.com

  • Бюджет освіти та науки 2015: що прийняли депутати

    Проект Бюджету 2015 року двічі подавався до Верховної Ради, народні депутати нарікали на брак часу та неможливість розглянути його у короткий термін, зрештою, перед самим голосуванням депутати не знали, який саме текст вони ухвалюють. Так само приймалися і два інші важливі закони, які внесли значні зміни до державного фінансування освіти та науки:

    • Закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII, який скасовує певні пільги або ж перекладає їх забезпечення на місцеві бюджети. Водночас деякі пропозиції не увійшли до кінцевого тексту Закону. Мова йде про скасування гарантії безоплатності повної середньої школи, зниження рівня оплати праці викладачів та вчителів, скасування гарантованого фінансування науки у національних та дослідницьких ВНЗ та ін.
    • Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» №79-VIII, який дещо змінює самі правила фінансування освіти, вводить поняття освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів, а також остаточно дозволяє ВНЗ та науковим установам розміщувати кошти з власних надходжень на рахунках у державних банках.

    Ще одним важливим для освіти Законом могли стати зміни до Податкового кодексу, однак Верховна рада та уряд відмовились від ідеї запровадження ПДВ на освітні послуги – кроку, який одразу підвищив би плату у приватних навчальних закладах усіх рівнів, а також для контрактників у державних вишах.

    Щоб зрозуміти, яким чином у 2015 році буде фінансуватись та чи інша норма освітнього законодавства, потрібно враховувати №76-VIII, №79-VIII та Бюджет 2015 року. Особливу увагу варто звернути на Прикінцеві положення зміненого Бюджетного кодексу та Бюджету 2015 року, які дозволяють уряду виконувати чимало норм освітнього законодавства в обсязі, який дозволяють наявні кошти. Така практика обмеженого застосування неодноразово вводилась у кризові роки, однак щоразу Конституційний Суд визнавав такі дії неконституційними та знімав дію обмеження.

    Закриття шкіл

    Народні депутати скасували усі мораторії на закриття загальноосвітніх навчальних закладів, останній з яких приймали влітку 2014 року. Здебільшого це стосуватиметься сільських шкіл, адже тепер їх можна буде закрити рішенням місцевої влади без згоди загальних зборів територіальної громади чи референдуму, як було раніше. Також створення сільських шкіл тепер буде прив’язуватись до кількості учнів. Незмінною залишилась вимога наповнюваності – не менше 5 учнів у класі школи села та селища. Проте Закон «Про Бюджет на 2015 рік» дозволяє виконувати цю норму, як і норми про наповнюваність груп у дитячих садках, з огляду на наявні кошти.

    Оплата праці

    Закон 76-VIII скасовує поетапність запровадження надбавок та доплат за науковий ступінь та вчене звання, яка передбачалась прикінцевими положеннями Закону «Про вищу освіту», та фактично робить обов’язковою виплату надбавок за доктора філософії — доктора наук — старшого дослідника, доцента — професора одразу на рівні відповідно 15-20-25-33 відсотки від посадового окладу.

    Водночас Бюджет на 2015 рік дозволив Кабміну виконувати будь-які норми Закону «Про вищу освіту» в тому обсязі, в якому є на це кошти. Такий самий припис про обмежене застосування розповсюдили і на норми про педагогічне навантаження учителів та вихователів.

    Пенсія

    Розмір пенсії наукових та науково-педагогічних працівників знижується з 80% до 60% від відповідного заробітку, який обраховується згідно з пенсійним законодавством. Зрештою норми про пенсійне забезпечення та соціальний захист наукових працівників та науково-педагогічних працівників виконуються в обсязі, який дозволяє Бюджет 2015 року. Те саме стосується пенсійного забезпечення педагогів професійно-технічних навчальних закладів, які мають 25 років безперервного педагогічного стажу.

    Харчування учнів

    Батьки будуть доплачувати більше за харчування дітей у дитячих садочках: не менше 60% у містах та не менше 40% у селах. Раніше ці показники складали не більше 50% та не більше 30% відповідно. Харчування учнів у школах перекладається на місцеві бюджети або ж, фактично, на батьків учнів. Харчування учнів у початковій школі та професійно-технічних навчальних закладах залишається безкоштовним лише для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених родин.

    Пільговий проїзд

    З 1 червня 2015 року гарантія безкоштовного проїзду для дошкільнят, учнів та вчителів у сільській місцевості зникає, натомість органи місцевої влади, якщо будуть кошти, можуть забезпечувати пільговий проїзд для учнів, студентів та педагогів до місця навчання. Урізання пільгового проїзду не поширюється на дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують. Втім, кошти на пільговий проїзд залізницею для студентів та учнів ПТНЗ у Бюджеті закладені на рівні 2013 року – 38 млн грн.

    Безоплатні підручники

    Безплатне забезпечення підручниками у школі гарантується лише для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених родин.

    Бюрократичний апарат

    Міносвіти, як і решта центральних органів виконавчої влади, мусить звільнити 20 відсотків своїх працівників, а також вжити інших заходів економії: надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, перегляд укладених договорів на придбання товарів, робіт, послуг. Окрім того, обласні державні адміністрації та КМДА отримали припис оптимізувати мережу методичних кабінетів у галузі освіти та скоротити видатки на їх утримання.

    Фінансова автономія

    Передбачена Законом «Про вищу освіту» фінансова автономія вишів була підтверджена відповідними змінами до Бюджетного кодексу, куди внесли кільканадцять норм, які дозволяють вищим навчальним закладам та науковим установам розміщувати у державних банках надходження від основної діяльності, благодійні внески та гранти. Окрім цього, з’являється можливість розміщувати на депозитах тимчасово вільні бюджетні кошти, отримані за надання платних послуг. Для того, щоб ці норми могли бути втілені, потрібен відповідний порядок, затверджений урядом. Крім того, уряд визначить заходи контролю за використанням цих коштів.

    Разом з тим, до Бюджетного кодексу не були внесені зміни, без яких приватні виші не можуть отримувати кошти Державного бюджету на підготовку кадрів, тобто державне замовлення, як передбачає Закон «Про вищу освіту».

    Нові субвенції

    Зміни до Бюджетного кодексу запровадили нові типи субвенції – на підготовку робітничих кадрів та освітню субвенцію. Освітня субвенція формується з метою фінансування шкіл та передається з Державного бюджету до обласних, районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення (а також Києва) та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

    Субвенція на підготовку робітничих кадрів надається обласним бюджетам та Києву для фінансування державного замовлення саме на кваліфікованих робітників. Обидві субвенції можуть спрямовуватися на оптимізацію шкільної мережі.

    Розподіл освітньої субвенції мусить відбуватись за формулою, яку розробить Мінфін та затвердить уряд. Формулу для субвенції на підготовку робітничих кадрів розробляє МОН. Перша повинна враховувати кількість учнів у школах різної місцевості, наповнюваність класів та коефіцієнти для різних типів шкіл. Друга — кількість учнів у ПТНЗ (зважаючи на пільговиків), теж із відповідною поправкою на різні місцевості. Обидва порядки мають бути затверджені до кінця січня 2015 року.

    Власне, розробка формули в такий термін може виявитись проблематичною, адже на сьогоднішній день не існує актуальної інформації про згадані параметри. Іншою проблемою може стати відсутність будь-яких гарантійних норм, які визначали би не розподіл, а саме загальний обсяг субвенцій.

    Обидві субвенції передбачатимуть 1% резерву, щоб протягом року перекривати закладені прорахунку. Якщо ж гроші до кінця року будуть використані не повністю, то залишок місцевий бюджет зможе використати в наступному році на оновлення матеріально-технічної бази шкіл та професійно-технічної навчальних закладів.

    На 2015 рік Бюджет передбачає 43,7 млрд грн для освітньої субвенції та 5,8 млрд грн для субвенції на підготовку робітничих кадрів.

    Перерозподіл видатків між бюджетами різного рівня

    Починаючи з 2016 року фінансування початкової середньої освіти (а дошкільної освіти з 2015 року) не буде здійснюватись з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення, натомість вони будуть віднесені на рівень вище — до районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

    Підготовка кваліфікованих робітників, окрім професійно-технічних навчальних закладів соціальної реабілітації, не буде фінансуватись безпосередньо з видатків Державного бюджету. Внаслідок змін до ст. 87-90 Бюджетного кодексу ця стаття фінансуватиметься з видатків обласних бюджетів та через відповідну субвенцію.

    У свою чергу, з 2017 року підготовка молодших бакалаврів та бакалаврів у коледжах буде фінансуватись лише з районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення (таких 178), бюджетів об’єднаних територіальних громад, а також обласних бюджетів.

    З огляду на те, що субвенція на підготовку робітничих кадрів не охоплює підготовку молодших спеціалістів, з 2017 року тягар фінансування їхнього навчання, а також навчання молодших бакалаврів (за умови успішного ліцензування) та бакалаврів у коледжах, ляже на місцеві бюджети.

    На 2015 рік у загальному фонді Міносвіти ще закладено 3,8 млрд грн на підготовку кадрів закладами І та ІІ рівнів акредитації.

    Ще однією новацією з 2017 року стане можливість підготовки кадрів від молодших бакалаврів і до докторів наук за рахунок обласних бюджетів не лише у комунальних, але й у державних вишах.

    Також зміни до Бюджетного кодексу передбачають, що уряд до кінця січня 2015 року мусить забезпечити передачу державних ПТНЗ та ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації до комунальної власності з умовою заборони відчуджувати їхнє майно до прийняття Закону «Про професійну освіту», який той-таки уряд мусить подати до парламенту не пізніше 6 березня 2015 року. У свою чергу, Закон «Про державний бюджет України на 2015 рік» передає 65 училищ, 15 коледжів та 3 технікуми на фінансування з місцевих бюджетів.

    Коротке резюме обсягу видатків

    МОН

    Видатки загального фонду Міносвіти зросли на 3% у порівнянні з 2014 роком, це без врахування двох згаданих вище субвенцій.

    На 18 % збільшено фінансування досліджень — до 344,7 млн, окрім того, це на 102 млн більше, ніж передбачав проект Бюджету, поданий до Верховної Ради.

    Також значно збільшені видатки на підготовку кадрів у ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації – у 2015 році на це передбачено 3,8 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2014 році.

    Видатки на поглиблену освіту в інтернатах з фізики та математики були передані на користь поглибленої військово-фізичної підготовки. Водночас переформатована стаття видатків на 64% менша, ніж у 2014 році, і становить 40,5 млн грн. Кошти, які передбачаються на Малу академію наук та позашкільну освіту, закладені під однією статтею, яка на 36% менша, ніж відповідні дві статті у 2014 році. У попередніх проектах видатки на МАН взагалі не закладались. Майже вдвічі знижується фінансування методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів – до 125 млн грн. Водночас перший проект передбачав ще більші урізання — на 75%.

    На 862 млн грн номінально зросли видатки на державне замовлення для ВНЗ ІІІ і ІV рівнів акредитації. Хоча в закладену суму включене фінансування ВНЗ, які у 2014 році отримували фінансування від Мінагрополітики та ДФС у розмірі 797 млн грн. Сукупний обсяг видатків на державне замовлення університетів, інститутів та академій, які у 2014 році підпорядковувались МОН, Мінагрополітики та ДФС, зріс на 65 млн грн.

    Державне замовлення

    Сукупні видатки на державне замовлення на підготовку кадрів чи підвищення кваліфікації збільшені на 10% і становлять 21,5 млрд грн (не враховуючи субвенції на підготовку робітничих кадрів).

    Нагадаємо, що у попередніх проектах видатків на підготовку кадрів у ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації майже не передбачалось. Натомість у прийнятому Бюджеті на 2015 рік відповідну статтю мають три міністерства — Міносвіти, Мінкультури та МОЗ. Саме лише МОН, як ми писали вище, витратить на на статтю на 820 млн грн більше, ніж у 2014 році. Окрім того, депутати збільшили обсяг державного замовлення на підготовку фахівців у ВНЗ ІІІ та ІV рівнів акредитації для силових відомств. Наприклад, більші обсяги передбачено для ВНЗ, які підпорядковані МВС (на 18% до 458 млн грн), Національній гвардії (на 138% до 199 млн грн), Прикордонній службі (на 36% до 157 млн), Міноборони (на 62% до 1,28 млрд грн). Дещо вибивається з цієї тенденції розмір видатків на підготовку кадрів для СБУ – зниження на 87% до 19,9 млн грн.

    Наука

    Загалом видатки на різноманітні дослідження, розробки, підготовку наукових кадрів та науковий супровід та забезпечення для різних відомств скоротилися на 8% до 4,8 млрд грн. Нагадаємо, що у поданому проекті скорочення планувались на рівні 16%.

    На 191 млн грн планується зменшити фінансування НАН. Фінансування п’яти галузевих академій наук разом знизилось на 241 млн грн. Нагадаємо, що поданий проект передбачав скорочення на 0,51 млрд грн.

    Втрати очікують Національну академію аграрних наук (на 18% до 358 млн грн), Національну академію педагогічних наук (на 27% до 113 млн грн), Національну академію медичних наук (на 9% до 1,2 млрд грн). Натомість фінансування Національної академії мистецтв залишиться на рівні 2014 року – 17 млн грн. Фінансування Національної академії правових наук скоротиться, проте не так сильно, як передбачалось у поданому проекті – на 19%, до 26 млн грн. Видатки Міносвіти на дослідження зросли на 18%, майже незмінним залишився рядок фінансування науки для КНУ ім. Тараса Шевченка – збільшення на 2% до 65 млн грн.

    Єгор Стадний, аналітик Центру дослідження суспільства. Оригінал статті див. за наступним посиланням.

  • Вступає в силу закон про навчання дітей з інвалідністю в загальноосвітніх школах

    В Україні з 1 січня вступає в силу закон № 1324-VII «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання».

    Закон запроваджує часткове або повне утримання за рахунок держави дітей з інвалідністю, забезпечення безоплатним гарячим харчуванням у загальноосвітньому навчальному закладі дітей, які потребують соціальної допомоги і навчаються в спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

    «Прийняття запропонованого акту дасть можливість продовжити вирішення проблем поступової інтеграції осіб з обмеженими можливостями здоров’я в суспільне життя, надасть можливість здобувати освіту відповідного рівня разом із однолітками шляхом організації інклюзивного навчання«, — йдеться у пояснювальній записці.

  • Про парламентські слухання на тему: «Освіта, охорона здоров’я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення» 4 червня 2014 року

    О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням заступника Голови Верховної Ради Кошулинського Р.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення».

    Відкриваючи парламентські слухання, головуючий зазначив, що соціальна підтримка дітей з психофізичними вадами вважається одним із гуманістичних завдань усіх країн міжнародної спільноти і відображена у найважливіших міжнародних правових документах. За даними ООН, у світі нараховується близько 450 мільйонів людей із порушеннями психофізичного розвитку. В Україні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція до зростання кількості таких дітей. Якщо чисельність дитячого населення за період 2003-2012 років знизилася на 19,02%, то загальна чисельність дітей-інвалідів збільшується щорічно на 0,5%. Чисельність дітей-інвалідів станом на початок 2014 року сягнула показника 167 059 осіб, або 2,0% від усього дитячого населення країни.

    Кошулинський Р.В. звернув увагу на те, що вкрай актуальним постає питання щодо запровадження нових підходів до організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, які б базувалися на демократичних, антидискримінаційних засадах. Наголосив, що необхідно вжити  усіх невідкладних заходів,  спрямованих на реалізацію  соціальних потреб дітей-інвалідів, насамперед нівелювати обмеження, які перешкоджають процесам їхньої соціалізації та індивідуального розвитку, впровадження ефективних форм соціальної допомоги і підтримки. Зазначив, що удосконалення і систематизація усіх норм, які регулюють статус дітей з обмеженими можливостями, на сьогодні є першочерговим питанням законодавця.

    Із доповідями виступили Міністр освіти і науки Квіт С.М., перший заступник Міністра охорони здоров’я Салютін Р.В. та заступник Міністра соціальної політики Федорович Н.В. Зі співдоповідями — Голови комітетів Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Бахтеєва Т.Д.,  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич В.М. та з питань науки і освіти Гриневич Л.М.

    Зокрема, Міністр освіти і науки Квіт С.М. відзначив, що в контексті змін, які відбуваються у світі в розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, в Україні також набувають поширення новітні освітні технології, в основу яких покладено принцип врахування інтересів дитини. Стратегічна мета даного процесу — це формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, реалізація та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання цих дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

    Доповідач від Уряду зазначив, що кожна дитина та її батьки мають право вибору навчального закладу і форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку спільно з їх здоровими однолітками є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації. Таке навчання є корисним і для дітей здорових, бо вони вчаться розуміти проблеми інших, стають добрішими, толерантнішими. Процес включення дітей з особливими освітніми потребами у загальну діяльність спільно з іншими дітьми починається з дошкільного віку. Для визначення перспектив розвитку інклюзивної освіти та першочергових шляхів їх реалізації розроблено та затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти в Україні.  Низкою розпорядчих документів Міністерством визначено стратегічні напрями діяльності, спрямовані  на реалізацію зазначеної Концепції.

    Квіт С.М. повідомив, що за даними державної статистики щороку спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей дошкільного віку з порушеннями психофізичного розвитку, у тому числі дітей з інвалідністю   (2012 р. — 7,9 тис., 2013 р. — 8,5 тис). За останні два роки збільшилася кількість груп спеціального призначення на 97 (2012 р. – 5050 груп, у 2013 р. — 5147). Відповідно збільшилася кількість дітей, охоплених навчанням та корекційно-розвитковою роботою, які виховуються в цих групах, на 3 тис. (2012 р. — 82 тис., у 2013 р. — 85 тис.).

    В рамках реалізації Конвенцій «Про права дитини», «Про права інвалідів» в Україні розроблено проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» (щодо організації інклюзивного навчання)    (р. № 2348а від 15.06.2013) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (р. № 2878 від 18.04.2013) і на сьогодні важливим є питання прийняття цих законопроектів.

    За умови внесення змін до законодавства про дошкільну освіту Міністерством освіти і науки найближчим часом передбачається розроблення низки нормативно-правових актів та навчально-методичного забезпечення інклюзивної освіти в дошкільних навчальних закладах. Це забезпечить реалізацію рівних прав кожної дитини, у тому числі з особливими освітніми потребами, на дошкільну освіту шляхом запровадження інклюзивного (інтегрованого) навчання у дошкільних навчальних закладах та повноцінний фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний розвиток відповідно до здібностей та вподобань дитини, її соціальну адаптацію.

    Учасники парламентських слухань поінформували, що на сьогодні у багатьох регіонах залишається не вирішеним питання залучення до інклюзивного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Ще    4,5 тис. таких дітей перебувають вдома на індивідуальному навчанні, що пов’язано з архітектурною недоступністю навчальних закладів та відсутністю асистентів вчителів, супроводжуючих осіб у разі, коли дитина самостійно не може пересуватися. Крім цього, досить великою залишається кількість дітей із затримкою психічного розвитку (20%), які навчаються за індивідуальною формою, проте, могли б навчатися у класах поруч із здоровими однолітками.

    Учні з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, можуть отримувати корекційну допомогу в психолого-медико-педагогічних консультаціях, логопедичних пунктах, навчально-реабілітаційних центрах, спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах та реабілітаційних центрах системи охорони здоров’я та соціального захисту, поліклініках, лікарнях. Однак, на місцях цьому питанню не приділяється достатньо уваги, особливо нераціонально здійснюється функціонування навчально-реабілітаційних центрів. Найбільшою проблемою, пов’язаною з впровадженням інклюзивного навчання, є незадовільний стан забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів різних типів та відсутність спеціалістів для роботи в умовах інтегрованого та інклюзивного навчання.

    В обговоренні питання взяли участь 16 учасників парламентських слухань, зокрема:

    народні депутати: Леонов Е.В. (ВО «Свобода»), Мірошниченко Ю.Р. (позафракційний), Спіріна І.Д., Дорохов А.М. (Комуністична партія);

    а також: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лутковська В.В., директор Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук Засенко В.В., голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо, голова товариства «Родина Кольпінга», доцент кафедри психології Львівського національного університету Островська К.О., директор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» Софій Н.З., виконавчий директор Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» Скрипка Н.С. та інші.

    На завершення парламентських слухань виступила Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л.М.

    Підбив підсумки парламентських слухань заступник Голови Верховної Ради Кошулинський Р.В., який подякував усім учасникам за конструктивну та дуже корисну розмову. Запропонував Комітету з питань науки і освіти доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій.

    www.kmu.gov.ua

  • Освітяни обговорили нагальні питання розвитку української освіти

    27 травня в Міністерстві освіти і науки України відбулася Всеукраїнська нарада з питань загальної середньої освіти. До обговорення нагальних питань освіти долучилися заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень та понад 300 учасників з регіонів і представників громадськості.

    http://naiu.org.ua

  • Фахівці обговорили питання інтеграції дитини з порушеннями опорно-рухового апарату в загальноосвітній простір

    Питання про інтеграцію дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в загальноосвітній простір обговорювалося на прес-конференції, організованій Всеукраїнською громадською організацією «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики» за участю представників Міністерства освіти і науки, ВФ «Відродження», батьків, науковців, практиків. 

    У рамках проекту «Інклюзія дітей з порушеннями опорно-рухового апарату: методична допомога педагогам і батькам» Президент ВГО НТІ «Інститут соціальної політики» Андрій Шевцов презентував методичні посібники з питань інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами: «Дитина з порушеннями опорно-рухового апарату в загальноосвітньому просторі», «Сім’я і дитина в умовах інклюзивної освіти», «Студент із порушеннями опорно-рухового апарату в інтегрованому навчальному закладі». Посібники було видано за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міністерства освіти і науки України.

    Використання посібників допоможе педагогам і батькам в організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

    Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрій Кононенко ознайомив учасників конференції з напрямами роботи Міністерства з питань забезпечення прав на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, проблемами та шляхами їх вирішення.

    Головне завдання освіти — надати дітям та молоді якісну освіту шляхом інклюзивного навчання. Інклюзія має стати не лише красивою назвою, але й змістовно та методично наповнитись. Для цього потребується постійно підвищувати кваліфікацію вчителів та вихователів, різних спеціалістів та залучати батьків в навчальний процес.

    Досвідом роботи з дітьми з особливими освітніми потребами поділилася Лариса Шевчук, заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи з інклюзивними класами №168 м. Києва.

    Особливу увагу вона звернула на те, що педагогам і батькам часто не вистачає знань в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Тому посібники вийшли вчасно і допоможуть в практичній роботі з цими дітьми.

    Міністерство освіти і науки України

  • 35 дітей навчаються за інклюзивною формою у міських школах

    35 дітей навчаються за інклюзивною формою у міських школах35 дітей навчаються за інклюзивною формою у школах міста. Про це під час прес-конференції повідомила головний спеціаліст управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради Наталія Охота. «На сьогодні у 21 міській школі працюють 32 інклюзивні класи. Розпочинали ми таку роботу лише з двох дітей на початок 2012-2013 навчального року, на кінець року їх було вже 9. Сьогодні 35 дітей з особливими освітніми потребами здобувають освіту на рівні зі здоровими дітьми, серед них діти із порушеннями інтелектуального розвитку, діти-аутисти, а також дитина із синдромом Дауна», — зазначила Наталія Охота.

    За її словами, за такою дитиною у школі закріплюється вчитель-асистент, який допомагає освоювати індивідуальну навчальну програму відповідно до висновків обласної психолого-медико-педагогічної комісії. «На початку запровадження інклюзивної освіти деякі батьки хвилювалися, як дитина освоїться у класі серед здорових учнів, згодом відчули позитив, оскільки діти адаптувалися у колективах однолітків. Учні з особливими потребами не тільки проходять шкільну програму навчання, а й займаються у різних гуртках, беруть участь у позакласній роботі. Головне для таких школярів не те, настільки успішно вони вчаться, а те наскільки комфортно почувають себе у дитячому колективі», — сказала головний спеціаліст управління освіти та науки міської ради.

    На базі дошкільних навчальних закладів різних районах міста працюють групи для дітей-інвалідів. «Наприклад, у дошкільному навчальному закладі №189 Ленінського району є група для дітей із проблемами опорно-рухового апарату, у дитсадку №302 Жовтневого району – група для дітей із синдромом «Дауна», дитсадку №149 Індустріального району – група для дітей із порушенням психічного розвитку. Окрім того, на базі дитячих садків у різних районах міста працюють спеціальні групи, зокрема, 76 груп для дітей із затримкою мови, 3 групи для малюків із затримкою інтелекту, 28 – для дітлахів із затримкою психічного розвитку, 32 – вадами зору, 41 група — для дітей з проблемами опорно-рухомого апарату», — додала Наталія Охота.

    За інформацією управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, у навчальних закладах міста виховуються 1 тисяча 123 дитини-інваліди, з них 848 осіб навчаються у школах, 127 – у дитячих садках, 148 — у спеціальних закладах для дітей з обмеженими фізичними можливостями.

    Дніпропетровська міська рада 

     

  • На Вінниччині створять Інклюзивний ресурсний центр

    За ініціативи Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» та підтримки Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, спільно з Департаментом освіти і науки у Вінницькій області упродовж 2013–2015 років реалізовується проект «Інклюзивна освіта: крок за кроком». Знайомство з проектом вінничан відбулося 28-29 квітня під час навчально-практичного тренінгу «Інклюзивний ресурсний центр: успішний старт». Учасниками тренінгу стали голови лікарсько-консультативних комісій, керівники загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів, Департаментів облдержадміністрації: освіти і науки, соціальної політики; соціальних служб, працівники психолого-медико-педагогічних консультацій, представники громадських організацій.

    Відкрила захід перший заступник директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олена Чорна. Участь у заході взяла тренер Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» Інна Луценко, яка ознайомила присутніх з ключовими моментами діяльності Інклюзивного ресурсного центру.

    Окрім Вінницької, проект розпочав свою діяльність у Луганській, Одеській, Черкаській, Рівненській областях та місті Києві.

    Кінцевою метою реалізації проекту є створення дієвого Інклюзивного ресурсного центру на базі Вінницької обласної психолого-медико-педагогічної консультації, де буде здійснюватися всебічна підтримка сімей, які виховують дітей з особливими потребами; кваліфікована допомога педпрацівникам, які займаються з дітьми з особливими потребами, а також поширення інклюзивних освітніх практик, постійний обмін інформацією та знаннями.

    Урядовий портал

  • “Особливі” класи

    В Тернополі планують збільшити кількість “особливих” класів

    Інклюзивна освіта – це навчання в одному класі дітей-інвалідів зі здоровими учнями. Фахівці констатують, що в результаті такого навчання у дітей з особливими потребами можна спостерігати позитивні зміни у розвитку. Однак на цей крок погоджуються не всі батьки.

    У Тернополі є кілька шкіл з інклюзивним навчанням. Цю традицію планують перейняти й інші навчальні заклади. Оскільки здорові учні стають більш співчутливими, а діти-інваліди розвиваються швидше.

    Загалом в Україні понад сто п’ятдесят тисяч інвалідів до вісімнадцяти років. Є тенденція до їх збільшення. Відтак інклюзивне навчання впроваджуватимуть в інших школах.

    «В нас є навчальні заклади, де окремі класи інклюзивні. Є заклади, де повністю інклюзивне навчання. Інклюзія реалізовується у дошкільних навчальних закладах – №8, №27, №34, №28. Туди батьки можуть влаштовувати своїх дітей. Там працюють хороші фахівці. Спочатку інклюзія – це був експеримент, зараз уже відпрацьована традиція. Тому кількість інклюзивних класів варто збільшувати», – зазначила начальник управління освіти Тернопільської міської ради Ольга Похиляк.

Мережа на підтримку інклюзії

«Мережа на підтримку інклюзії. Школа – для всіх» ( далі Мережа) створена в межах діяльності канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» задля підтримки інклюзивної освіти в Україні.  Мережа  об’єднує громадські організації, батьківські групи,  навчальні  заклади та інші зацікавлені  інституції  в просуванні інклюзивної політики та  інклюзивного навчання в Україні на всіх […]

Інклюзивні Ресурсні Центри

У 2010-2011 навчальному році розпочали свою роботу 2 Інклюзивні ресурсні центри у Кримському та Львівському пілотних регіонах проекту. Цьому передувала велика підготовча робота. На основі вивчення ситуації та запитів ключових зацікавлених сторін було вироблене бачення, описана модель ІРЦ, складені технічні завдання, посадові обов’язки працівників та врешті проведене стратегічне планування першочергових завдань. Центри позиціонуються як державно-громадські […]

Ресурси

Теперь, когда мы научились летать по воздуху, как птицы, плавать под водой,  как рыбы, нам не хватает только одного:  научиться жить на земле, как люди.                                                  Б.Шоу Навчальні модулі розроблені в рамках проекту Курси та посібники розроблені в рамках проекту Посібники та інші матеріали перекладені в рамках проекту Матеріали, що присвячені інклюзивній освіті Лінки